Home

Реклама

Налаштувати

Для тих, хто усе ж забрідає на цей блог))

« previous entry | next entry »
серпень. 7-е, 2008 | 01:03 am

Ми – мов ягнята чужих пожертовних заклань

З правом мовчати, коли заговорять ножі,

Нас поховає земля і пі(тьма)таракань

Стане над нами на цьому святім рубежі.

 

Пісної правди наївшись, немов калачів,

Кров’ю відхаркуєм неба досвітню зорю,

Бог не пробачить того, хто боявся і млів,

В час, коли треба виходити в поле на прю,

 

В час, коли ґвери вже просяться нам до руки,

Вічність лягає на плечі, мов краплі роси,

Через не наші німі і скорботні віки –

Виведи, Господи Боже, якщо ти єси!

 

Виведи, Боже, а ми уже не підведем -

Виріжем нечисть під корінь, немов бур’яни,

Трупом поляжем за цей споконвічний Едем,

Навіть якщо він не вартий такої ціни…

Посилання | Прокоментувати | Add to Memories | Tell a Friend

Comments {0}

Реклама

Налаштувати